Тиждень тому ми отримали
листа від нашого читача Бориса Скуратовського, в якому він просить
відновити наші розповіді про телекомпанії, які працюють у київському
телеефірі, та познайомити з недержавними радіостанціями. Приємно,
що це побажання співпало з нашими задумами, які ми вже сьогодні
починаємо здійснювати.
Розпочинаємо з "Радіо Рокс-Україна"
невипадково, бо нині це чи не найпопулярніша комерційна радіостанція,
до того ж "Радіо Рокс" була першою недержавною радіостанцією,
яку почули кияни. Це сталося ще 24 березня 1992 року на частоті
70.4МГц. Цікаво, що автор цих рядків був першим місцевим кореспондентом,
хто взяв тоді інтерв'ю у колишнього директора "Студії пана
Cтепана" (вона була предтечею "Радіо Рокс-Україна")
Степана Галябарди, і розповів про нову радіостанцію на сторінках
газети "Хрещатик" 28 березня. Після чого "Хрещатик"
тривалий час публікував програму передач "Радіо Рокс".
А сьогодні ми ведемо розмову з генеральним
директором фірми "Лямін" Наталією Миколаївною БЕРЕЖНОЮ,
яка ось уже чотири роки докладає зусиль, щоб "Радіо Рокс Україна"
радувало своїх слухачів.
- Наталя Миколаївно,
розпочнемо нашу розмову, очевидно, з назви вашої фірми, щоб читачі
не дивувались, яке відношення має приватна фірма "Лямін"
до "Радіо Рокс Україна". Тим більше що з Олександра Ляміна,
безумовно, і повинна починатись наша розповідь.
- Саме так. Cаша Лямін,
мій покійний чоловік, і був тією людиною, яка організувала "Радіо
Рокс Україна". Ідея ця виникла ще в 1988-89 роках, коли він
працював заступником головного редактора на іномовленні Українського
радіо. Познайомився з такими ж двома ентузіастами, як і він сам,
- з Андрієм Романченком із Москви та з Віктором Гориглядом із Мінська.
І мріяли вони тоді створити "радіо для слов'ян", об'єднати слов'ян
Європи, як це не дивно звучить, англійською та американською рок-продукцією,
адаптованою для слов'янських територій. Тобто об'єднати їх на спільному
інтересі до того, що донедавна було для них недоступним.
Проте в колишньому СРСР й мови не
могло бути про якусь самостійну радіостанцію. Вихід таки знайшли.
Отримати радіочастоту вітчизняній комерційній юридичній особі неможливо,
а що як утворити спільне підприємство? (тоді це саме входило в економічну
моду). Москвичі, зокрема все той же Романченко, колишній військовий
перекладач, зуміли домовитись з одним із радянсько-угорських підприємств
про створення в Європі сучасної радіостанції, де б готувалися програми
для трансляції їх в СРСР. Вибір пав на Осло (Норвегія), де й було
орендовано двоповерховий будинок, начинили його найновішою апаратурою,
закупили кілька тисяч компакт-дисків, орендували супутниковий канал
і вперше "Радіо Рокс" почули в Ленінграді 1991 року. Через
рік у Києві, а потім Ризі, Мінську, лише минулого року - в Москві.
Таким чином, як я вже сказала, перші
передачі "Радіо Рокс" готувались в Осло і через супутник
пересилались в СРСР. З минулого року вони готуються вже в Москві.
З самого початку ми прагнули до створення
української редакції "Радіо Рокс" і тому ще 1990 року
отримали ліцензію Держтелерадіо України на створення радіостанції
"Радіо Рокс Україна". В жовтні 1991 року у Саші стався
серцевий приступ і його не стало.
Справи призупинились, довелось вже
мені взяти на плечі його важку ношу, реанімувати домовленості і,
як ми вже говорили, вперше після Ленінграда, "Радіо Рокс"
почули в Києві, де "Студія пана Степана" готувала короткі
новини, рекламу і вставляла їх замість ленінградських новин. У пам'ять
по Саші й названо нашу приватну фірму "Лямін".
- Певно, вам,
як жінці, нелегко доводиться, проте популярності "Радіо Рокс
Україна" може позаздрити будь-хто.
- Так, нелегко... Труднощі?
Їх вистачає. Чи не найтяжчий період, у психологічному розумінні,
був у серпні 1992 року, коли ми змушені були домовлятись з російськими
партнерами, щоб ті відібрали у нас на наше ж прохання навіть той
незначний ефірний час, що ми його мали. Ми пішли на це свідомо,
бо відчули: ситуація виходить з-під нашого контролю. Існують риби-прилипали,
а це були люди-прилипали, як я їх називаю, що зробили дещо для становлення
"Радіо Рокс" в Україні, а потім почали знищувати колишніх
своїх соратників, формували політику на "Радіо Рокс" не
в тому напрямку, як ми того хотіли. Тож довелось закрити власного
рота, щоб з нього не лунали чужі нам звуки.
- А чим ще займається
фірма "Лямін"?
- Тільки радіомовленням.
Крім того, що ми ведемо мовлення на частотах 70,4 та 104, у нас
є ще один радіоканал. Я маю на увазі канал 100,9FM - це "Радіо-рок
"Італія", по якому ми транслюємо щодня по 9 годин італійської
музики, а незабаром на ньому з'являться і наші перші передачі. Слухачам
і надалі пропонуватиметься в першу чергу італійська музика плюс
іспанська, латино-американська. Загалом це радіостанція, яка буде
знайомити в першу чергу з європейською культурою, європейським життям,
слухачі "сховаються" тут від наступу американської поп-,
рок-, маскультури.
- Нещодавно було
прийнято закон України про телебачення і радіомовлення, ми знайомили
з ним наших читачів, у якому сказано, що не менше 50% ефірного часу
мають заповнюватись передачами, які вироблені тут, в Україні. Ще
до появи цього закону на "Радіо Рокс Україна" з'явились
крім новин і реклами багато цікавих передач. Очевидно, ви чекали
появи такого закону?
- Звичайно, він приймався,
як ви знаєте, майже два роки. Величезний обсяг робіт здійснили протягом
останнього року. Влітку минулого переїхали з Будинку профспілок
сюди, в Український дім, кинули всі прибутки на закупку найсучаснішої
апаратури і вже цієї весни обладнали власну студію, де одразу ж,
вже у березні, почали готувати власні радіопрограми. Зараз їх нараховується
вже до десяти. Таким чином у свої 50 % ми вкладаємось повністю:
нагадаю, що на частоті 70.4МГц ми працюємо з 7 до 10-ї, з 13 до
15-ї та з 19 до 21-ї години. Та ще по 5 хвилин новин через кожну
годину. Щомісяця з'являються все нові програми. Всі вони відпрацьовуються
на цьому каналі з тим, щоб згодом ми змогли транслювати їх вже на
104FM.
- Чи не означає
це, що ви згодом покинете вашу частоту на УКВ і повністю перейдете
на 104FM, де зараз лише подаєте новини дня?
- Звичайно ні, ми будемо
й далі продовжувати працювати одразу на трьох каналах (я маю на
увазі "Радіо Рокс Україна"), проте щодо каналу на частоті
70,4МГц у нас є певні плани: ми будемо частину ефірного часу надавати
радіостанції "Голос Америки", відбираючи з її передач
те, що буде цікавим для наших слухачів. Даватимемо свої коментарі.
Тут же працюватимуть і москвичі. Будемо знайомити і з італійською
музикою, бо не у всіх є приймачі з каналом 100,9FM.
А в наступну середу ми вийдемо з своїми
передачами на всю Європу.
- Тобто?
- 24 серпня вперше "Радіо
Рокс Україна" почують усі європейські країни, крім Франції.
І відтоді щосереди нас слухатимуть жителі Європи чотири години підряд
з 20 до 24 години за місцевим часом. Програми подаватимуться у семи
інформаційних блоках російською мовою. Запис передач і їх трансляція
здійснюватимуться в Німеччині, у чому нам допомагатиме німецька
фірма "МДР-Супутник". Це наша спільна з нею програма. А вже, очевидно,
з вересня буде налагоджено супутниковий зв'язок (за це береться
компанія "Сіменс") і зможемо передавати свої радіопрограми
безпосередньо з Києва на всю Європу (розмова відбулась минулої п'ятниці,
радіостанція "Радіо Рокс Україна" вийшла на всю Європу,
хоч з технічних причин цього разу у Києві сигнал не прийняли - прим.
ред.).
- Грандіозні
плани. Таким чином "Радіо Рокс Україна" ніби повертається
назад у Європу, де в Осло були її корені, але вже в новій іпостасі.
Що ж, бажаємо вам і вашим співробітникам ніколи не зникати з радіоефіру,
надалі радувати нас своїми передачами і підкорити Європу, як ви
підкорили Київ.
Розмову вів Валерій Новосвітній
|