"Брати й сестри!
Українці! Ми живемо за кордоном, та наші серця й думки завжди з
вами. Жодна "залізна завіса" не розділить нас і не стане
на перешкоді",- з такими словами вперше звернулося до радянських
слухачів Радіо Визволення. Саме під цією назвою 16 серпня 1954-го
заявила про себе в ефірі "Свобода".
Радіостанцію заснували в 1949-му як
неприбуткову приватну корпорацію. Вона мала передавати новини й
репортажі за так звану "залізну завісу". За два роки створили
комітет "Радіо Свобода", який готував передачі для Радянського
Союзу. Сигнал із-за кордону під час "холодної війни" глушили,
й лише в 1988-му цьому поклав край президент СРСР Михайло Горбачов.
Внесок "Свободи" в занепад
комунізму визнають найвідоміші політичні діячі світу. Колишній президент
Польщі Лех Валенса вважав: її роль можна порівняти з тим, що робить
Сонце для життя на Землі. А глава Естонії Леннарт Мері навіть висунув
колектив радіостанції на здобуття Нобелівської премії Миру.
Після падіння оплоту тоталітаризму
- Берлінської стіни - багато хто вважав, що радіостанція завершила
місію і її можна ліквідувати. Та Вацлав Гавел (на той час президент
Чехії) виступив проти: "Нам потрібні журналістський професіоналізм
і здатність бачити події в широкій перспективі". Щоправда,
"Свобода" таки змінила свій формат: закрила польську службу,
започаткувавши чеське та словацьке представництва. У січні 1994-го
почала посилати сигнал на Югославію, а в жовтні 1998-го запрацювало
"Радіо Вільний Ірак".
Тепер "Свобода", яку слухають
35 мільйонів людей, крім української, звучить ще 25-ма мовами, серед
яких - арабська, хорватська, російська, литовська...
Цікаво, що директор української редакції
"Свободи" Олександр Народецький ловив її позивні ще в
1964-му - в дні, коли з посади усували Микиту Хрущова.
- Я не повірив власним вухам,- згадує
він.- Навіть не уявляв, що десь люди можуть голосно висловлювати
думки. Це був шок, який і досі пам'ятаю. Звісно, не мислилось тоді,
що настане час, і я сам сидітиму перед мікрофоном. Але я потрапив
на "Радіо Свобода", й ось уже майже двадцять п'ять років
"живу" в українській редакції. Звичайно, нам можна закинути
багато: в чомусь були не на рівні, дещо прозвучало не так проникливо,
як цього вимагала ситуація. Та ми ніколи не ігнорували головних
зрушень у житті України. Майже п'ятдесят років "Свобода"
пробивалася до слухачів крізь заглушки. Попри всі перепони, нас
знаходили. Таке довір'я дорого коштує….
Інф. "Хрещатика"
|