|
Формат сучасного українського
радіо нагадує суцільну збірку минулорічних хітів. Українське радіо
відстає від європейського за новинками й тенденціями. В час, коли
в головних чартах Британії та США лідирують інді-виконавці, на "РадіоКиїв"
з'являється перша програма українського радіо-простору, що не відстає
від світових тенденцій. Олексій Пасак, автор незалежної програми,
про незалежну музику "DeInde" (РадіоКиїв) - про інді,
смаки, музику, моду і себе - спеціально для "Хрещатика".
- Ти давно на радіо?
- Ні. Це мій перший досвід роботи на радіо, я тут 3 місяці.
- А чим займався до цього?
- Працював і паралельно навчався. Працював переважно у пресі, була практика на телебаченні.
- З музичною тематикою мав справу?
- Ні. До слова, про музику ніколи не писав, хоча завжди цим цікавився. Залюбки брав участь у заходах, де було потрібно створити музичний супровід.
- Ти сам граєш на чомусь, може, співаєш у бойз-бенді?
- Якщо почну співати, то сусіди образяться і викличуть міліцію, а грати... Вдома стоїть гітара, тому бувають якісь вільні нічні експерименти, граю для себе. Не можу сказати, що це дуже серйозно. Лише маленький інді-проект однієї квартири.
- Чому вирішив робити саме таку програму?
- Тому що радіопередача про інді-музику - це цікаво й доволі актуально. Насправді інді виходить з андеґраунду вже багато років. Можна сказати, що саме на СНД-просторі останніх 2-3 роки - це вже точно певний тренд. Спочатку інді-хвиля з'явилася в Москві, потім поволі докотилася до нас. Те, що цієї музики не слухають, наприклад, по радіоприймачах, не означає, що це не популярно. Нехай таку музику знаходять десь в Інтернеті чи передають комусь диск за чашечкою кави. Якщо зазирнути на інтернет-блог-чарти, то можна побачити: інді-команди мають шалені кількості прослуховувань. Це популярна сфера, і те, що в Україні таку музику сьогодні не слухають, - є проблемою сприйняття.
- Ти хочеш виховувати людей і формувати їхнє світосприйняття на новій музиці?
- Не те, щоб виховувати, просто давати новий продукт для оцінки - те, що вони не могли чути раніше. Це питання не виховання, а розповсюдження. Розвиток Інтернету в Україні не значний - лише 7% населення регулярно користуються всесвітньою мережею. Люди просто не можуть дістати певні аудіоречі, які не продаються у звичайному магазині. Не всі можуть замовити музику з-за кордону чи попросити когось привезти. Не в усіх є змога витрачати час на пошуки. А ми даємо можливість почути це все по радіо. Найпростіший шлях - увімкнути ввечері радіоприймач і почути щось нове. Цікавої музики багато. Чому б ні?
- Твоя робота якимось чином впливає на музичну політику станції?
- Програма "DeІnde"
- це частинка ефіру. Звичайно, певною мірою вона формує, трохи змінює
ефір. А взагалі музична політика "РадіоКиїв" перебуває
у стрімкій динаміці змін. Гадаю, ми будемо свідками дуже якісної,
дуже цікавої прогресії.
- Де ти береш музику? Все з Інтернету чи є якісь інші шляхи, напрацьовані контакти безпосередньо з інді-музикантами?
- Напрацьовані контакти є з окремими гуртами ближнього зарубіжжя, наприклад, з молодими російськими командами. Але ми працюємо в цьому векторі й чекаємо, що от-от усі почнуть надсилати паками свої записи, завойовувати наш радіо-ефір. Річ у тім, що більшість інді-музикантів не надто переймаються тим, аби їхню музику обов'язково слухали, аби вона була в ротації на всіх радіостанціях, адже роблять це для себе. В українському FM-діапазоні переважно готують поп-формат - те, що визначено суворою політикою станції. На "РадіоКиїв" є можливість робити програми, які зачіпають усі вектори, сторони, точки зору, дають змогу почути іншу музику, адже сучасний FM-поп-формат далеко не завжди доброякісний...
- На твою думку, українське інді взагалі існує?
- Звичайно. Яскравий
приклад відомої та популярної вітчизняної інді-групи - Esthetic
Education. Багато хто не знає, що це інді, але вони роблять свою
справу незалежно, не керуються чиїмись принципами і стандартами.
Навіть той факт, що Хусточка і Шуров пішли з "Океану Ельзи"
- багато про що говорить. Є багато якісних українських інді-гуртів.
Якщо відомий столичний журнал темою номера обирає вітчизняну інді-музику
і додає аудіокомпакт зі збіркою пісень у подарунок, це про щось
таки свідчить.
- Інді - це передусім твої особисті смаки?
- Я слухаю різну музику,
насамперед гарну. Музика є гарна і погана, немає ніяких жанрів.
Це вже не раз сказано, й не тільки мною. У програмі є тематична
добірка, там, до слова, бувають не тільки невідомі та незалежні
команди, яких ніхто й ніколи не чув. Багато груп нині "випускаються"
на великих мейджорах, але починали десь на невідомих лейблах, з
тисячним тиражем платівок. Не варто говорити про інді-культуру в
сьогоднішньому стані як про суворий андеґраунд. Деякі інді-команди
добре заробляють завдяки своїй музиці, але починали вони однак з
такого собі гаражного "зроби себе сам".
- Насправді ж інді - це модно?
- Певно, що так.
- А що буде далі з модою, з тим самим інді?
- Важко, але спробуємо
передбачити. Інді перейде у поп-формат, старий естрадний поп-формат
стане жорстким андеґраундом, шлягер-ветерани влаштовуватимуть свої
незалежні "рейви" у закинутих тютюнових фабриках... Жарти
жартами, але може бути все, що завгодно. Актуальність музичних жанрів
циклічна. Пост-панк був на хвилі 20 років тому. Минуло стільки років,
і він знов почав активно потрапляти на радіохвилі, вже з якимись
новими додатками. Наш час - час поєднань та спогадів. Тому й ностальгія,
яку нам так гарно показали, може бути чудовою. Нині шалено популярні
The White Stripes. А там і щось нове з'явиться. Поживемо - побачимо.
- Яким ти бачиш свого слухача?
- Хочеться, щоб публіка була активною, лишала відгуки на сайті. Мені цікава думка людей, які слухають передачу, завжди потрібен зворотній зв'язок.
Наталя МОДЕНОВА, "Хрещатик"
|
